Інформаційна картка учасника конкурсу Дронової В.Ю.

Прізвище, ім’я, по батькові

Дронова Валентина Юріївна

Посада (відповідно до запису в трудовій книжці)

Вчитель української мови та літератури

Місце роботи (найменування закладу освіти відповідно до статуту)

Опорний заклад - навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - позашкільний навчальний заклад - гімназія" Асканія-Нова селищної ради Херсонської області

Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання)

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2011 рік.

Самоосвіта (зазначається за останні 3 роки в порядку зменшення за категоріями: очні, дистанційні курси; конференції, семінари; конкурси тощо)

Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонька академія  неперервної освіти»

Херсонської обласної ради

Свідоцтво про підвищення кваліфікації

ХА 02139794/010267-19

Випускна робота на тему: «Використання мистецького контексту під час вивчення літературних творів»

Сертифікат

 «Технологія підготовки учнів до успішного складання ЗНО з української мови і літератури»№292 Наказ №14 від 28.02.2019

Сертифікат

Громадська організація «Академія сучасних освітян» засвідчує, що пройшла навчання за освітньою програмою «Інклюзивне навчання: сутність, принципи, переваги».

Серія НТ-0254-20 28.02.2020-02.03.2020

Педагогічний стаж

4 роки

Кваліфікаційна категорія

II категорія

Педагогічне звання (за наявності)

Науковий ступінь (за наявності)

Посилання на відеорезюме (для учасників третього туру)

Педагогічна ідея

Використання інтерактивних методів навчання у викладанні української мови та літератури

Моє педагогічне кредо

…Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання.

                                                                           В.О.Сухомлинський

Моє життєве кредо

 Віддай людині крихітку себе.

За це душа наповнюється світлом.

                               Ліна Костенко

     Я часто задаю собі питання, яким же має бути сучасний урок? Які його ознаки, чим він повинен відрізнятись від уроків, які ще використовуються зараз у педагогічній практиці, але вже не задовольняють у повній мірі вимоги   навчальних досягнень учнів?

    Чи може сучасний урок бути радісним і цікавим для учнів?  Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставивши її в ситуацію морального вибору й підготувати до самостійного рішення? Досвід   доводить, що може, однак лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології самого  вчителя і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань.

У своїй роботі кожний педагог повинен користуватися такими заповідями :

• Кожна дитина талановита.
• Кожна дитина має право на помилку.
• Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.

   У таких умовах педагог повинен бути :

-філософом (віра в життя);

-майстром(віра в дитину);

-психологом(віра в себе).

   У сучасних умовах навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі «Сто порад учителю» він писав: «Не має абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…». Завдання вчителя-допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.      

   Сучасний урок української мови та літератури має захоплювати учнів, будити інтерес та мотивацію, навчити самостійному мисленню та діям. 

    На мою думку, саме використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні й сприятливі умови розвитку учнів, всебічно реалізує їх природний потенціал, виховує особистість, здатну до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення. За допомогою інтерактивних вправ можна глибше осмислити актуальні явища громадського, культурного, міжнародного життя, навчитися поважати власну думку, зрозуміти, що не завжди те, що висловлює більшість, є істиною. Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку творчого мислення. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання (інтерактивних технологій) є те, що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Кожен школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності. Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. Під час такого спільного пошуку здійснюється обмін думками, знаннями, способами діяльності, внаслідок чого відбувається рефлексія, оцінювання здобутих результатів. Учні усвідомлюють, чого вони досягли на певній сходинці пізнання, що вони знають, уміють, як виражають своє емоційне ставлення до об’єкта навчання, як володіють оцінними судженнями, як збагатився їхній особистісний досвід творчої діяльності. Активність учня як співтворця навчально-виховного процесу забезпечується на всіх його етапах.     Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв’язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом, уявним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем, викладачем тощо. Отже, інтерактивне навчання – передовсім, діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія вчителя і учня.

      Нові підходи до організації навчання роблять навчальний процес різноманітним, цікавим та ефективним.

      На мою думку, урок словесності – це урок виховання великої чутливості до Слова. Урок, на якому постійно пульсує думка, а серце наповнюється добром і любов’ю. У наш час освіта повинна підготувати до життя нове покоління людей. Звідси і випливають вимоги до системи освіти : виховати активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати нестандартні задачі. Зміна вимог до системи освіти, її модернізація зумовила вибір теми, над якою працюю,- «Інтерактивні методи навчання на уроках  української мови та літератури». Виходячи із завдань освіти, продиктованих вимогами часу, поставила собі мету: активізувати можливості кожної дитини, розвивати особистість, здатну до творчого пошуку, самостійних висновків і рішень; особистість, що самовдосконалюється , всебічно розвивається та духовно збагачується; здобуває й конструює знання та власну компетентність у різних галузях життя. Сьогоднішні діти – майбутнє України .

     На своїх уроках не просто хочу дати суму знань, а формую життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, досвіді, цінностях, здобутих завдяки навчанню. На уроках рідної мови учні не тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися, самовиражатися, висловлювати свою думку, відстоювати її. Інтелект без душі мало чого вартий, тому намагаюся в кожному учневі будувати духовний храм. Адже саме високодуховна людина дбатиме не тільки про себе , а й про добробут рідної землі. На уроках української літератури виховую гордість за свій народ, віру у краще майбутнє нашої держави.

    Як я застосовую інтерактивні технології і які мої вимоги до структури сучасного уроку:

а) мотивація;

б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

в) надання необхідної інформації;

г) інтерактивна вправа-центральна частина заняття;

д) підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

     Використання інтерактивного навчання дозволяє значно збільшити відсоток засвоєння інформації. У процесі навчання виступаю як рівноправний партнер учнів, виконую організаційні та консультаційні функції. Залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів практикую проведення таких нетрадиційних уроків:

-         інтегровані ( «Погляд з минулого у майбутнє» (І. Франко . Повість «Захар Беркут»), 7 клас);

-         у формі змагання: вікторина, турнір філологів,  лінгвістичний конкурс, естафета,  ділова або рольова гра ;

-         уроки,  що імітують культурні заходи: заочна екскурсія, урок-подорож.(Урок – подорож «Нащадкам козацького роду». За повістю А. Чайковського «За сестрою», 7 клас );

-         уроки із застосуванням фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, ( урок – казка «Наш друг – Апостроф!», 5 клас);

    На уроках української мови та літератури використовую такі інтерактивні методи та прийоми:

    «Знайди помилку». Свідомо допускаю в прочитаному або написаному заздалегідь тексті чи реченні помилку, яку потрібно помітити.

    «Словограй». Кожній команді пропоную кілька карток з написаними словами. Завдання: першій команді з-поміж карток вибрати ті, на яких слова написані правильно, другій команді — ті, на яких слова написані неправильно. Слова для карток: проїзний, їжджу, сузір’я Велика Ведмедиця, будь-коли, казна-хто, будь – у - кого, тьмяний, теревені, півгодини, пів яблука, Вінниччина, секрет, апельсин, левада, священник.

    «Загадкова торбинка». Гра сприяє активізації та розвиткові розумових і мовленнєвих здібностей учнів, мислення, пам’яті, виробленню уваги, спостережливості. Учасники команд по черзі витягають з торбинки номерки запитань, на які мають дати відповідь. Якщо команда не знає відповіді, на допомогу приходять суперники і заробляють собі додатковий бал.

    «Мікрофон». Ставлю запитання класові та пропоную певний предмет (ручку, олівець), що виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі беручи слово.

    «Мозковий штурм». Чітко формулюю проблемне питання. Пропоную всім висловити ідеї, коментарі, пов’язані з цією проблемою. Діти записують усі пропозиції на аркуші паперу. Наприкінці обговорюємо й оцінюємо запропоновані ідеї.

     Робота в малих групах. Об’єдную учнів у групи. Даю кожній групі конкретне завдання. Стежу за роботою в групах, надаю необхідну допомогу. Групи представляють результати колективної діяльності.

     «Займи позицію». На дошці плакати «за», «проти», «це складне питання». Пропоную  учням висловити власну позицію щодо матеріалу уроку. Вибираю декількох учасників і прошу їх обґрунтувати свою позицію.

     «Незакінчене речення». Завдання може бути усним і письмовим. Наприклад: «Для мене сьогодні важливим було...», «Сьогодні я навчився…».

    «Мислитель». Даю учням завдання скласти сенкан до певного поняття. Потім вони обмінюються творчими роботами.

     Уроки української літератури проводжу з використанням інтеграції знань учнів з історії, мистецтвознавства, народознавства тощо. На мою думку, потрібно використовувати і музичне оформлення уривків з тексту, віршів, ілюстрування прочитаного тексту, виконувати пошукову роботу , проблемно-пошукові завдання, лінгвістичне дослідження, тести, поетичну хвилинку, лінгвістичне спостереження, роботу з таблицями, огляд-конкурс, міні-лекції, творчий диктант, написання листа улюбленому герою чи автору. На уроках до роботи  стараюся залучати (тією чи іншою мірою) усіх учасників навчального процесу.   Нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати оригінальні ідеї . На мою думку, на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов’язково словесного озвучення.

      На уроках мови та літератури практикую ще й використання різноманітних ігрових завдань. Вважаю, що вони сприяють підвищенню творчої діяльності учнів. По-перше, такі завдання здебільшого є пошуковими. Вони ставлять учня перед необхідністю самостійно знаходити шляхи розв’язання, а отже, розпізнавати, аналізувати мовні факти, зіставляти їх і формулювати висновки. А це розвиває творчі здібності школяра, увагу, ініціативність. По-друге, робота з ігровими завданнями створює позитивну мотивацію навчання, пробуджує бажання знати. По-третє, самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень дістає задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості.

     Цьому сприяє цілий спектр лінгвістичних ігор: кросворд, вікторина, аукціон, мовний конкурс, лінгвістична загадка, ребус, «Ти – редактор», «Зайвина», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Найрозумніший», «Хто швидше», «Ти – учитель» тощо.

     Вважаю, що такі ігри можна використовувати на будь-якому етапі уроку.

Кожен урок – це творча співпраця вчителя і учнів, яка пробуджує в дітях бажання мислити і творити, досліджувати й аналізувати, самовдосконалюватися і досягати успіху. Тільки поставивши дитячу особистість у центр усієї діяльності, зробивши її посередником у взаємодії суб’єктів навчання, ми можемо побачити очі, що горять жагою відкриття, і відчути, що працювати потрібно тільки так.

     Переступаючи поріг школи, слід пам’ятати слова А.Макаренка:

«Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності» .